polozhennia fp

Стаття 1. Загальні положення

1. Постійно діючий Третейський суд при Товарній біржі «Максимум» (далі – Третейський суд) є недержавним незалежним постійно діючим органом, що утворюється за рішенням Біржового комітету Товарної біржі «Максимум» для вирішення спорів, які виникають із цивільних та господарських правовідносин і здійснює свою діяльність згідно із Законом України «Про третейські суди», Регламентом постійно діючого Третейського суду при Товарній біржі «Максимум» та цим Положенням.
2. Третейський суд утворюється без статусу юридичної особи.
3. Утворення і діяльність Третейського суду не є підприємницькою діяльністю.

Стаття 2. Засновник Третейського суду

1. Засновником Третейського суду є Товарна біржа «Максимум» (далі – Товарна біржа).
2. Біржовий комітет Товарної біржі «Максимум» затверджує це Положення, Регламент Постійно діючого Третейського суду, Список третейських суддів та сприяє діяльності Третейського суду.
3. Засновник забезпечує Третейський суд усім необхідним для забезпечення його нормальної роботи (приміщенням, канцелярськими товарами, комп'ютерною та оргтехнікою тощо).

Стаття 3. Місцезнаходження Третейського суду

Місцезнаходження Третейського суду є: Україна, 73000, м. Херсон, вул. 9-го Січня, 15, офіс 108.

Стаття 4. Завдання Третейського суду

Завданням Третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону.

Стаття 5. Принципи організації та діяльності Третейського суду

Третейський суд утворюється та діє на принципах:
1) законності;
2) незалежності третейських суддів та підкорення їх тільки законові;
3) рівності всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом;
4) змагальності сторін, свободи в наданні ними Третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
5) обов'язковості для сторін рішень Третейського суду;
6) добровільності утворення Третейського суду;
7) добровільної згоди третейських суддів на їхнє призначення чи обрання у конкретній справі;
8) арбітрування;
9) самоврядування третейських суддів;
10) всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спорів;
11) сприяння сторонам у досягненні ними мирової угоди на будь-якій стадії третейського розгляду.

Стаття 6. Право передачі спору на розгляд Третейського суду

1. Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд Третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
2. Третейський суд може розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:
1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;
2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;
3) справ, пов'язані з державною таємницею;
4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;
7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;
10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;
11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України.
13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
14) cправ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
3. Спір може бути переданий на розгляд Третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України «Про третейські суди».
4.  Спір може бути переданий на вирішення Третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Стаття 7. Організаційна структура Третейського суду

1. Третейський суд складається з голови та третейських суддів.
2. За розпорядженням голови Третейського суду з метою організації діловодства та виконання інших функцій передбачених Регламентом у Третейському суді може утворюватись секретаріат, очолюваний відповідальним секретарем. При здійсненні функцій секретаріату відповідальний секретар та співробітники секретаріату підпорядковується голові Третейського суду.

Стаття 8. Голова Третейського суду
1. Голова Третейського суду призначається Біржовим комітетом Товарної біржі строком на три роки.
2. Голова Третейського суду організовує діяльність Третейського суду, виконує функції, передбачені Регламентом Третейського суду, без спеціального доручення представляє Третейський суд в його стосунках в Україні і за кордоном, видає розпорядження.
3. Голова Третейського суду має право бути третейським суддею при розгляді спорів Третейським судом.
5. В період відсутності голови Третейського суду його функції виконує призначений головою Третейського суду заступник.

Стаття 9. Третейські судді
1. Третейськими суддями можуть бути особи, обрані сторонами або призначені головою Третейського суду із затвердженого Списку третейських суддів в порядку встановленому Регламентом Третейського суду.
2. При виконанні своїх функцій третейські судді неупереджені, незалежні і підкоряються тільки законові.
3. Третейські судді не є представниками сторін.
4. Біржовий комітет Товарної біржі затверджує терміном на п'ять років Список третейських суддів Третейського суду, в якому зазначається: прізвище, ім'я та по-батькові третейського судді, дата його народження, освіта, отримана спеціальність, останнє місце роботи, загальний трудовий стаж, стаж роботи за спеціальністю.
Не можуть включатися до Списку третейських суддів, особи які відповідно до Закону України «Про третейські суди» не можуть бути третейськими суддями, а саме:
1) особи, які не досягли повноліття, та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням;
2) особи, які не мають кваліфікації, погодженої сторонами безпосередньо чи визначеної у Регламенті Третейського суду;
3) особи, які мають судимість;
4) особи, визнані в судовому порядку недієздатними;
5) судді судів загальної юрисдикції або Конституційного Суду України.
5. Біржовий комітет Товарної біржі може виключити третейського суддю зі Списку третейських суддів у наступних випадках:
1) на прохання третейського судді, оформленого заявою у письмовій формі;
2) некомпетентності третейського судді, що виявилась при третейському розгляді справ;
3) систематичного невиконання третейським суддею своїх повноважень;
4) розголошення конфіденційної інформації щодо спорів, які розглядаються Третейським судом;
5) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;
6) порушення вимог щодо несумісності;
7) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
8) припинення його громадянства;
9) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
10) у разі його смерті.
5. Список третейських суддів Третейського суду може оновлюватись за рішенням Біржового комітету Товарної біржі, при цьому протягом п’яти років від моменту включення до списку третейські судді не можуть бути виключені з нього з підстав не передбачених законом, цим Положенням або Регламентом Третейського суду.

Стаття 10. Самоврядування третейських суддів

1. Для представництва та захисту інтересів третейських суддів Третейського суду утворюються органи третейського самоврядування.
2. Органом самоврядування третейських суддів Третейського суду є збори третейських суддів, які скликаються по мірі необхідності, але не менше одного разу на рік.
3. Головою зборів третейських суддів є голова Третейського суду.
4. До компетенції зборів третейських суддів відносяться:
1) аналіз практики правозастосування при розгляді спорів Третейським судом;
2) питання організації методичної роботи;
3) обрання делегатів на Всеукраїнський з'їзд третейських суддів;
4) інші питання, які стосуються діяльності Третейського суду та внесені до порядку денного зборів третейського суду на вимогу не менше як 1/3 від загальної кількості третейських суддів.
5. Збори третейських суддів є правомочними, якщо на них присутні не менше як 2/3 від загальної кількості третейських суддів.
6. Рішення зборів третейських суддів є прийнятими в разі, якщо за них проголосувала більшість із третейських суддів, присутніх на зборах.
7. Порядок ведення зборів третейських суддів та порядок денний зборів визначається Головою зборів. До порядку денного включаються також будь-які питання, якщо цього вимагають не менше як 1/3 від загальної кількості третейських суддів.

Стаття 11. Підстави та порядок припинення діяльності Третейського суду

1. Діяльність Третейського суду припиняється у випадку припинення діяльності (ліквідації) засновника Третейського суду у встановленому законодавством порядку.
2. Діяльність Третейського суду може бути припинена за рішенням Біржового комітету Товарної біржі в інших випадках, зокрема, економічної недоцільності подальшого існування Третейського суду.
3. Діяльність Третейського суду припиняється також за рішенням суду загальної юрисдикції у випадках, передбачених законом.